Сімейне консультування. Безпосередня робота з людьми, метою котрої є вирішення різного роду психологічних проблем пов’язаних із труднощами у стосунках із іншими, де основним засобом впливу є певним чином побудована бесіда. Чи не найширшою сферою застосування психологічного консультування сьогодні є надання допомоги тим, хто звертається з приводу своїх сімейних та особистих проблем. Ця область включає багато різних напрямків, серед котрих можна виділити такі, як робота із одруженими парами, спільне консультування дітей та батьків, перед шлюбне консультування, допомога при розлученні та ін.

Алешина. Ю. Е.

Сімейна терапія. Один із основних підходів в сучасній психотерапії, суть котрого полягає у роботі не з окремим клієнтом, а з усією сім’єю. У рамках даного підходу психопатологічні симптоми розглядаються, як наслідок неадекватних сімейних відносин, що проявляються у правилах, міфах та взірцях взаємодії кожної конкретної сім’ї. Часто поняття „сімейна психотерапія” використовують у його вузькому розумінні – як допомогу зберегти сім’ю, запобігти її розпаду. На справді ж суть сімейного підходу можна визначити словами її класика – К. Вітакера. З його слів не є змістовним говорити про індивіда, як про деяку самодостатню цілісність: усі ми являємо собою ніби-то фрагменти сімейних систем, що намагаються жити життям, уся індивідуальна та соціальна патологія котрої має міжособисту, а отже перш за все внутрісімейну природу.

R. Sherman, N. Fredman

Дитяча психотерапія. Професійне втручання з метою вирішення або попередження психологічних проблем в дітей. В дитячій психотерапії застосовуються різноманітні методи, проте, завжди їй властиві встановлення міжособистого контакту та високого рівня довіри у вербальному спілкуванні із дитиною, а також наявність визначеного теоретичного підходу, которим психотерапевт керується у своїй работі. Використовуються бесіда, гра, рольові ігри, та допоміжні методи – настільні ігри, іграшки. Уся увага психотерапевта зазвичай сконцетрована на тому, що дитина почуває, що думає і як діє.